ТЕМА УРОКУ : КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
МЕТА: Охарактеризувати боротьбу народу Закарпаття за своє
соціальне і національне визволення. Розкрити місце і
роль Карпатської України в боротьбі українського на-
роду за незалежність.
Виховувати інтерес та повагу до свого історичного ми -
нулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та
честі, патріотизму та гордості за свій народ.
Тип уроку: комбінований.
Урок- конференція
СТРУКТУРА УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.
V. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Закарпаття в планах імперіалістичних держав Другої світової війни.
Мюнхенська змова.
2. Державно-правове становище Закарпаття після Віденського арбітражу
(2 листопада 1938 року).
3. Створення Карпатської Січі.
4. Підготовка і проведення виборів до Сойму Карпатської України.
5. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.
6. Вторгнення угорських військ на Закарпаття. Героїчний опір карпатських
українців.
7. Значення Карпатської України.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
VІІ. Підсумки уроку, оцінювання знань.
VІІІ. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Клас ділиться на три групи, кожна з яких отримає свої завдання.
Перша група працює по методу « ти мені, я –тобі». Орієнтовані запитання:
1. До складу якої держави входило Закарпаття до 1918 року ? (Австро-
Угорщини).
2. До якої держави відійшло Закарпаття після розпаду Австро-Угорщини?
(Угорщини).
3. Коли Угорщину було проголошено республікою, а Закарпаття Руською
Крайною? ( 16.11. 1918 р.)
4. Коли перемогла пролетарська революція в Угорщині і на Закарпатті ?
(березень 1919 р.)
Друга група використовує метод «Подія, дата, місце». Орієнтовні питання:
Всезакарпатський з’їзд, на якому
прийнято рішення про возз’єднання
Закарпаття з Україною
|
21 січня 1919 року
|
м. Хуст
|
Рішення Центральної Руської Ради про
входження Закарпаття до
Чехословаччини на автономних правах
|
8 травня 1919 року
|
м. Ужгород
|
Входження Закарпаття до
Чехословаччини
|
10 вересня 1919 року
|
Сен-Жермен
|
Третя група отримує питання по методу бліц – опитування :
- Яку назву отримало Закарпаття в складі Чехословаччини за Сен- Жер-
менським мирним договором ? («Підкарпатська Русь»).
- Протягом якого часу офіційно існувала назва Закарпаття «Руська Крайна»
( 25 грудня 1918 року –червень 1919 року).
- Хто очолював Директорію – першу владу Підкарпатської Русі ?
(Григорій Жаткович. Він був президентом Директорії, а з лютого 1920 року – Губернатором Підкарпатської Русі. Так як чехословацький уряд ігнорував положення Сен-Жерменського договору щодо Закарпаття, згодом Г. Жат-
кович відмовився від посади Губернатора і в серпні 1921 року виїхав до Америки).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Вступна розповідь учителя.
- Ми з вами коротко повторили основні етапи державно – правового
статусу Закарпаття в складі Чехословацької республіки після Першої світової війни. Вивчаючи попередній матеріал, ми також з’ясували, що на Закарпатті посилився рух за возз’єднання з Україною. Українська ідея на
Закарпатті швидко прогресувала, що й вилилось у вікопомні рішення 21 січня 1919 р., коли 420 делегатів з усіх куточків Закарпаття на Всезакар-
патському з’їзді в Хусті прийняли рішення про возз’єднання з Україною.
Згадані події засвідчили намагання українців Закарпаття до державного
будівництва й стали цінним досвідом реалізації державотворчих надій,
предтечею незалежності Карпатської України.
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вступна розповідь учителя.
- Тема нашого сьогоднішнього уроку – Карпатська Україна.
12 березня 2008 року видано Указ Президента України «Про відзначення 70-річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України». 15 березня 2009 року ми відмітили сімдесяту річницю від радісних , а заразом і трагічних подій у Карпатській Україні . Радісних, бо ця найменша вітка українського народу , по століттях боротьби за Богом дане кожній людині і людській спільноті право жити вільним і незалежним життям, дійшла було до свого кульмінаційного пункту, будучи, хоча й на короткий час, але суверенною державою українського народу.
Трагічних - не тільки тому, що потекло багато крові справжніх укра-
їнських патріотів на фронтах, у тюрмах і концтаборах, але й тому , що в Карпатській Україні почалася вселюдська катастрофа, ім’я якій – Друга світова війна.
На сьогоднішньому уроці ми з вами здійснимо заочну подорож у 30-і
роки , в період , коли населення нашого краю зуміло , хай ї не надовго,
проголосити незалежну Карпато-українську державу. В цьому нам допоможуть екскурсоводи –історики, а також визначні учасники боротьби за Карпатську Україну, жителі Міжгірщини того періоду - Президент Карпатської України Августин Волошин та письменник Василь Гренджа-
Донський. Епіграфом до нинішнього уроку я хотіла б запропонувати слова
нашого земляка, поета П. Скунця
І все ж перед Богом схилю я коліна
За те, що Вкраїна Карпатська була,
Що є на планеті Карпатська Вкраїна,-
Любім її, браття, вона ще мала.
Любім не за гроші й за сині волошки,
А просто за те, що вона у нас є…
Стоїть наодинці із Богом Волошин,
І Бог до Вкраїни обличчям встає.
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ УРОКУ
- Чому проголосивши незалежність Карпатської України ми не зуміли її
відстояти?
V. Вивчення нового матеріалу
Вчитель. За останні роки з’явилося досить багато публікацій, присвячених
Карпатській Україні. Та для нас дуже важливе значення має праця нашого земляка В. Гренджі-Донського «Щастя і горе Карпатської України», адже
він сам був безпосереднім учасником тих подій. Слово В. Гренджі-Донському.
В. Гренджа- Донський (учень в ролі В. Гренджі-Догського): Я народився 23 квітня 1897 року в с. Волове (нині смт. Між гір’я) в селянській родині. В нашій сім’ї було дев’ять дітей. Я закінчив початкову церковно-парафіяльну школу і вже з 12 років змушений був працювати. Працював помічником учителя-дяка, листоношею. У січні 1935 року став членом проводу українського національного об’єднання (УНО), який вів боротьбу за Карпатську Україну. На початку 1939 року редагував у Хусті газету «Нова свобода». Коли 15 березня того ж року угорські окупанти вдерлися до Хуста, я був кинутий до фашистського концтабору с. Крива, а потім – Варюлопоша (біля Ніредьгази).
Вчитель .Майже через 50 років після історичних подій в Карпатській Україні завдяки титанічній праці, проробленій дочкою поета Алісою-Зіркою Гренджа-Донською, у 1987 році у Вашингтоні щоденник «Щастя і горе Карпатської України» зумів таки побачити світ у вигляді 8-го тому 12-томного зібрання творів В.Гренджі-Донського. В Закарпатті ж вперше пере-
видано матеріали восьмого Вашингтонського дванадцятитомника у 2002р.
В цій праці день за днем відтворено злет і падіння Карпато-української держави, показано тріумф і трагедію закарпатців, які втратили свою державність і потрапили до неволі в брудні руки угорського фашизму. Тільки
нині ми починаємо усвідомлювати, що оспівана й возвеличена поетом Карпатська Україна 1938-1939-го рр. стала прологом до проголошення незалежної України в 1991 році.
А зараз надамо слово екскурсоводам-історикам.
Перший історик. З приходом до влади в Німеччині Гітлера, (січень1933 р.) надзвичайно загострюється міжнародна обстановка. Після посилення своїх великодержавних позицій німецький фашизм почав підготовку до війни, за допомогою якої прагнув оволодіти всім світом. У березні 1938 року Гітлер окупував Австрію. Після цього Німеччина почала підготовку до нападу на
Чехословаччину. Будучи добре інформованим про становище Чехословач-
чини, Гітлер невпинно йшов до своєї мети – розчленування ЧСР.
Закарпаття, як складова частина ЧСР, завжди привертало увагу іноземних держав не тільки з огляду важливого географічного положення в Центральній Європі, але й з господарсько-економічного значення як містка на Схід. Закарпаття розглядалось імперіалістичними державами як надзвичайно важливий політичний і воєнно-стратегічний міст між Заходом і Сходом. Тому німецький фашизм загрожував не тільки свободі і незалежності чеського народу, але й намагався перетворити Закарпаття в плацдарм для нападу на СРСР. У Гітлера були свої плани щодо Закарпаття, яке мало бути в той час воротами на тільки в Румунію, але й через Галичину (як складову частину Польщі) до Радянського Союзу. Крім того нацистські правителі використовували Закарпаття у своїх зовнішньополітичних розрахунках щодо західноєвропейських держав, а також Угорщини і Польщі. Щоб маскувати напрямок своєї експансії, нацистська пропаганда розповсюджувала блеф про створення «Великої України», зародком якої мало стати автономне Закарпаття. Та це не мішало гітлерівцям вести торг з хортистською Угорщиною щодо Закарпаття з метою остаточного втягнення Угорщини до фашистського блоку. Цю територіальну здобич Угорщина повинна була вислужити у нацистських хазяїв.
Після Мюнхенської змови (29-30 вересня 1938 р.) західних держав з Гітлером йому на поталу і пограбування було віддано Чехословаччину, а разом з нею і Закарпаття, так як у « Додатковому проголошенні « глави урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії заявили, що зацікавлені сторони – ЧСР, Польща, Угорщина – протягом трьох місяців повинні вирішити питання про долю населення польської та угорської національностей, яке проживало на території ЧСР.У той час на території Закарпаття проживало майже 100 тисяч угорців.
Другий історик. Вже 3 жовтня1938 року міністр закордонних справ Угорщини Каня надіслав послові Угорщини в Празі Віттштейну телеграму,
в якій вимагав передачі території, заселеної угорцями , Угорщині, передачі 2-3 прикордонних міст , які будуть окуповані угорськими військами, і в жовтні розпочати двосторонні переговори в Комарно. Переговори 9-13 жовтня 1938 року бажаних результатів не дали. Тим часом Німеччина й Італія офіційно повідомили уряди Чехословаччини й Угорщини про те, що арбітраж відбу-
деться 2 листопада 1938 року. За рішенням Віденського арбітражу Чехо-
словаччина передала Угорщині 12 тис.
територія Закарпаття склала 1523 кв. км. з населенням 173 тис 223 чол., в тому числі відійшли міста Ужгород, Мукачево та Берегово. (При поясненні
цього матеріалу використовується власноруч виготовлена карта «Карпатська Україна 1939 року», де вказано територію, що відійшла до Угорщини).
Евакуація із вказаних областей повинна була закінчитися до 10 листопада
1938 року. Передача Ужгорода і Мукачева Угорщині обезкровила економіку Закарпаття, бо позбавляла її залізничного сполучення із Словаччиною.
Вчитель. У зв’язку з цією подією В. Гренджа - Донський написав вірш. Слово надається членам літературної студії.
Учень
Цей день для нас гіркий. нещасний,
Хвилина ця важка, сумна.
Неначе грім із неба ясного
Наспіла вістка-новина:
Зійшлись міністри в місті Відні,
Юрба диктаторів-нікчем.
Кати – арбітри божевільні
Нас перекраїли ножем.
Учень Пропав наш Ужгород, Мукачів,
Пішло й Берегово від нас,
Душа ридає, серце плаче
У цей сумний, проклятий час.
Тужать журбою рідні села,
В устах ридання голосне,
Бо їх прийдешнє невеселе,
Бо їх положення страшне!
Учень Потонуть в морі, у чужому,
Зазнають лиха і тортур,
Бо мадярня повздовж кордону
Поставить знов китайський мур.
Не буде рідної свободи,
Не буде там своїх пісень…
Цей день в історії народу
Страшний, трагічний, чорний день.
Вчитель. Після Мюнхена та першого віденського арбітражу склалося нове
державно-правове становище Закарпаття. Так, уже 4 жовтня 1938 року міністром у справах Підкарпатської Русі був призначений Парканій, а 11 жовтня 1938 року створено «перший автономний « уряд Закарпаття, куди ввійшли А. Бродій, Е.Бачинський, С. Фенцик, А. Волошин, Ю. Ревай, І. П’єщак.
Уряду ЧСР стало відомо, що «прем’єр- міністр» Бродій служить угорцям, веде курс на відторгнення Закарпаття від ЧСР. Саме тому 26 жовтня
1938 року новим «прем’єр-міністром» Підкарпатської Русі був призначений А. Волошин, який домагався розширення автономних прав Закарпаття у рамках ЧСР. Уряд ЧСР, намагаючись зберегти республіку, пішов на задоволення вимог Словаччини і Закарпаття і 22 листопада 1938 року було легалізовано нове державно - правове становище Закарпаття в складі ЧСР.
Із цього закону випливає, що Національні збори ЧСР , «виходячи з того факту, що південно-карпатські русини добровільно приєдналися до Чехословацької Республіки і що для їх території була забезпечена найширша автономія як на підставі договору, заключеного в Сен-Жермені 10 вересня 1919 року, так і параграфу третього Конституції», прийняли Закон про автономію Закарпаття. Згідно з першим параграфом розділу І «Підкарпатська Русь є автономною частиною Чехословацької Республіки», остаточну назву автономної території (допускається й нова назва «Карпатська Україна») «південноукраїнських русинів» встановить сейм. 30 грудня 1938 року уряд Августина Волошина офіційно перейменував Підкарпатську Русь на Карпатську Україну.
3. Третій екскурсовод-історик. Після окупації частини Закарпаття Угорщиною столицею Карпатської України стало місто Хуст. Туди й переїхав уряд.
Нова влада приступила до проведення аграрної реформи, організації українського шкільництва, суддівства, адміністрації, а головне – створення Карпатської Січі – зародку майбутньої армії Карпатської України. Кількість вояків Карпатської Січі доходила до 15 тисяч. У ряди Карпатської Січі вступило біля 200 чоловік галицької, наддніпрянської та буковинської молоді. А. Волошин проголосив Карпатську Січ збройною силою Карпатської України. ЇЇ комендантом став Дмитро Климпуш.
4. Вчитель. На 12 лютого 1939 року були призначені вибори до Сойму Карпатської України. В цей же день було оголошено про розпуск усіх політичних партій , а вже 20 січня 1939 року було видано розпорядження
про створення єдиної української політичної партії -Українське національне об’єднання (УНО), яке очолив Ф. Ревай. Першим «бойовим хрещенням» політичної партії УНО стала підготовка до виборів у крайовий Сойм.
І от настало 12 лютого 1939 року. Так згадує про цей день В. Гренджа-Донський (учень в ролі В. Гренджі-Донського):
Сьогодні велике свято!
Сьогодні український народ під зеленими Карпатами скидає тисячолітнє
ярмо, яке наклали на нього гнобителі. Пориває пута і виходить на широкий шлях, де гріє ясне Сонце Золотої Волі.
Сьогодні він одержує мандат управляти собою, стає легальним у родині Держав і сідає до стола Вільних народів.
…Карпатська Україна – найкраща перлинка Українських Земель, сьогодні одягнена в святочне , прикрашена цвітами, бо вона дочекалась свого великого дня. Вона вільна і свою волю , орошену кров’ю батьків , дорого цінить.
…Вона сьогодні присягає на святі кістки своїх предків, які спочивають в цих зелених горах, присягає на могили Батьків, що свою волю оборонить перед кожним…
…Холодний вітрик гойдає рідними, сонячно-блакитними барвами… Хатки прикрашені рушниками…Дівчатка у вінках, у святочних кептариках… -
- Сьогодні дзвони гудуть: Воля…Воля!...
В Карпатській Україні сьогодні велике свято…
Вчитель. Провід УНО висунув єдиний кандидатський список. Результат виборів був надзвичайно успішний для українського народу та українців взагалі. З 92,5 відсотків виборців, що взяли участь у голосуванні, 92,4 від-
сотки голосували за список партії УНО. Свідчення очевидців переконують
у великому політичному піднесенні, яке було під час виборів. Жителі села
Колочава, що на Міжгірщині, розповідали: «Колочава уся проголосувала за УНО. Стільки було людей, що їх ланцюг в одному кінці села починався, а в другому закінчувався. Все було покрите синьо-жовтими знаменами, і здавалося, що Колочава - одне велике синьо-жовте полотнище».
До Сойму Карпатської України було обрано 32 депутати. Серед них Августин Волошин, Ю.Ревай, Ф. Ревай , С. Росоха та інші. Вибори дали право уряду Карпатської України скликати Сойм – перший український парламент в історії краю.
Історик. 14 березня 1939 року члени уряду, Української Народної Ради, посли Сойму і провід партії УНО зібралися на спільну нараду. Після цього прем’єр-міністр Августин Волошин проголосив самостійність і суверенність Карпатської України. Він також призначив скликання Сойму, який мав затвердити це рішення, 15 березня 1939 року на четверту годину дня.
Вчитель. Шістьом засіданням Сойму, які проходили протягом трьох годин одного дня, випала доля бути історичними, бо на них були прийняті історичної ваги документи – про незалежність, державний устрій, назву , мову, гімн і герб Карпатської України.
О 16 год.20 хв. о. А.Волошин відкрив перше засідання Сойму. НА відкриття Сойму зійшлося всього 22 посли. Сойм одностайно схвалив прий-
нятий напередодні акт проголошення Незалежності Карпатської України.
Подивимося, як це було.
(Перегляд фрагменту відеофільму «Гіркота солодкої землі).
Як бачимо, Сойм прийняв прийняв Конституційний Закон ч.І
§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава.
§ 2. Назва держави є: Карпатська Україна.
§ 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України , на чолі.
§ 4. Державна мова Карпатської України є українська мова.
§ 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня.
§ 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній Краєвий герб:
чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Проведення цього місця закону поминається окремому законові.
§ 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна».
§ 8. Цей закон зобов’язує зараз од його прийняття.
Тільки після цього Сойм 22 голосами обрав Августина Волошина Президентом Карпатської України
Слова має Августин Волошин (учень в ролі А. Волошина)
Я народився 17 березня 1876 року в с. Келечин Волівського округу в сім’ї сільського священика. В нашій сім’ї було четверо дітей – я і три сестри. Закінчив сільську школу, потім Ужгородську гімназію, а згодом навчався на теологічному факультеті Будапештського університету. Розпочав свою педагогічну діяльність викладачем, а з 1917 і до 1938 року був директором Ужгородської учительської семінарії.
У 1938-1939 роках очолив державотворчі змагання в Карпатській Україні.
Після окупації Закарпаття Угорщиною опинився в Празі. Був завідуючим кафедрою педагогіки Українського вільного університету, потім – проректором, а ще згодом – ректором.
Вчитель. 15 травня 1945 року А. Волошина було заарештовано у Празі і вивезено до Лефортовської в’язниці у Москву. Помер А. Волошин 19 липня 1945 року в лікарні Бутирської тюрми.
За визначну особисту роль у боротьбі за утвердження української державності Указом президента України Л. Кучми від 15 березня 2002 року А. Волошину присвоєно посмертно звання Героя України.
Екскурсовод. Вже 14 березня 1938 року війська хортистської Угорщини напали на молоду українську державу. На її захист мужньо стали січові стрільці . Найбільші бої відбулися на Красному полі поблизу Хуста.
Учень
Було свято – ох, ти доле,-
Було величаве,
Прийшло швидко «Красне поле»,
Занадто криваве.
Вчитель. Січовики завзято боронили рідну землю, та після ворожого вогню, важкої артилерії та кулеметів, наступу танків і літаків вони змушені були відступити. 18 березня 1939 року останні захисники Карпатської України припинили опір.
Угорські фашисти жорстоко розправилися із січовиками. Ось як
згадує В. Гренджа-Донський : « Саме під час мордування студентів у Копані та Королеві , топили мадяри січовиків живими в Тисі. Шістьом січовикам зв’язали руки сильним дротом , окремо пов’язали мотузками ноги і ще раз зв’язали їх всіх докупи, наче сніп перевеслом . Заволочили їх на берег плеса і живими кинули «плавати».
7. Вчитель. Проголошення Карпатської України незалежною державою мало велике історичне значення. Воно продемонструвало прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради великої мети. Тільки зараз ми починаємо усвідомлювати, що Карпатська Україна 1938-1939 років стала тим містком, що поєднав державотворчі змагання українців від держави Володимира Великого і аж до проголошення незалежності України в 1991 році.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
- Перший автономний уряд Підкарпатської Русі очолив А. Бродій?
А) так; Б) ні.
- Віденський арбітраж відбувся 2 листопада 1938 року
А) так; Б) ні.
- Вибори до Сойму Карпатської України відбулися 12 січня 1939 року
А) так; Б) ні.
- Карпатську Україну було проголошено
А) 14 березня 1939 року; Б) 18 березня 1939 року.
- Президентом Карпатської України було обрано
А) Ю. Ревая; Б) Ю. Бращайка; В) А. Волошина.
VІІ. Підсумки уроку.
Пропоную учням дати відповідь на проблемне питання.
- Чи досягли ми поставленої на початку уроку мети ?
- Що Вам сподобалось на сьогоднішньому уроці ?
VІІІ. Домашнє завдання.
Підготувати реферативні повідомлення про героїв Карпатської України.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.