четвер, 4 лютого 2016 р.

Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину

Углянська ЗОШ І – ІІІ ступенів


Виховний захід
«Можна все на світі вибирати, сину,
вибрати не можна тільки Батьківщину»

                                                                          Підготувала
                                                                     Вчитель історії
                                                                    Угляй  Надія Іванівна
Слайд 2. Тема : Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину
Слайд 3. Мета: Розширити знання учнів про Україну, її волю, незалежність, єдність, соборність; формувати національну свідомість, належність до рідної землі, народу, мови, історії, визначення духовної єдності поколінь; виховувати почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині, почуття любові до рідного краю.
Обладнання: святково прибраний зал, малюнки дітей про Україну, вислови видатних українців, презентація про Україну, її державотворення; український віночок у центрі, фільм про Україну; пісні про Україну.
Слайд 4“  Свою Україну любіть, любіть її …
во время люте, в останню тяжкую минуту
за неї Господа моліть”
Т.Г. Шевченко
Як багато в цих словах, історія нашого народу дуже тісно пов’язана з різними випробуваннями  що випала  на долю українців. Вони постійно  вели боротьбу  за  незалежність та  самостійність  України. Сьогодні  ми згадаємо  деякі  важливі  події   які  сприяли  утворенню незалежної  держави  Україна.

Слайд 5. Ведучий: Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Ведуча: Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народилися, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабусі і дідусі – ваш рід, ваша родина.
Ведучий: Наша рідна земля, наша держава – це Україна, а народ наш український. Але жодна держава не може вважати себе ані розвиненою,ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого.  Де коріння сильне і глибоке, там й дерево сильне, воно бурям і стихіям ставить могутній опір. Нам, українцям, потрібно знати нашу історію, нашу культуру, наші традиції. Адже вони сягають у сиву давнину.
Учень-читець 2: (Слайд 6)
Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити(Слайд 7)
Найважливiша справа.
В нiм пливуть глибокi рiки,(Слайд 8)
І шумлять степи безкраї,
Стрункi гори пнуться в хмари,(Слайд 9)
Синьооке море грає.
Буйне збiжжя колосисте 
На врожайних росте рiллях.
Є у надрах сiль i нафта,(Слайд 10)
Вiск, залiзо i вугiлля.
Українцi й українки (Слайд 11)
Всi кохають до загину 
Славну землю батькiв своїх —
Свою рiдну Україну!
Слайд 12 Але спочатку  була жахлива подія в історії 29 січня 1918 року. Крути. Гімназисти і студенти. Найстаршому – 21 рік. Молодшим – по 14-16. 100 чоловік гайдамаків, що відступили від станції Макашин. По 30 набоїв на кожного. І єдина гармата сотника Семена Ляшенка. Слайд 13. А засніженим полем котила 13-тисячна ошаліла від крові і перемог зграя балтійських матросів і петербурзьких кримінальників – тих, хто «был ничем» і захотів стати господарем цілого світу, хто, спровокований вождями, кинувся роздмухувати «мировой пожар» революції. Тут відбувся перший і останній бій юних захисників української незалежності. Слайд 14.

Один з очевидців писав пізніше про цей бій так: «Пять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави , сам будучи під градом куль і гранат...Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав». Слайд 15.

. …Коли збирали в снігах їхні останки, не знайшлося жодного нескаліченого тіла. Відрубані руки, голови, відсічені вуха, виколоті очі – так мстилися юнакам більшовицькі ґвалтівники за те, що мали в дитячих душах недитяче почуття гідності і прагнення волі. Слайд 16. Лише 30 тіл удалося розшукати. 30 – із трьохсот. 19 березня їх урочисто поховали у братській могилі на древній Аскольдовій горі. Слайд 17.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мужнів українців,
Славних молодих…
На Аскольдовій могилі Слайд 18.
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? – Слайд 19.
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад все вони любили Слайд 20.
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі Слайд 21.
Поховали їх.

Одна Батьківщина, і двох не буває, Слайд 22.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У ріднім краї і серце співає,
Лелеки здалека нам серце несуть.
У рідному краї  і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть. Слайд 23.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

Учениця: Є щось святе в словах «мій рідний край», Слайд 24
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.

Перегляд відео-ролику про Соборність  (Слайд 10)

Учениця: Його історія… В ній стільки гіркоти!
І тим рідніш мені ти краю рідний,
Бо вже назад поламані мости,
І день встає, як райдуга, лагідний.

    Слайд 25     Вчитель:22 сiчня день Соборностi Украни. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що на протязi багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.  У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1818 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.
Перегляд відео-ролику про Соборність   Слайд 26

Зламався врештi двох iмперiй мур!
I на розалинах у слушну цю нагоду
З "явилися держави У
НР i ЗУНР,
Як вияв волi нашого народу.

Слайд 27. Вже з 1 грудня 1918 р у Фастовi було пiдписано угоду про об”єднання ЗУНР i УНР. 4 сiчня 1919р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав, а 22 сiчня I919р. у Києвi на площi святої Софiї вiдбулося урочисте проголошення злуки УНР i ЗУНР. Пiд час урочистостей представник директорiї Федiр Швець проголосив довгоочiкуваний Унiверсал.

Все, що мрiялось вiками,
Сповнилось, настало!
«Ще не вмерла Україна» —
Гордо прозвучало.
Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемося українцi
Й українських предкiв маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всi iншi члени роду,
Всi належать до одного
Українського народу.

У всiх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустинi рай,
Їм красить все їх рiдний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини .

Але, щоб цю землю свою
Мiцно, щиро покохати,
Добре вивчити, пiзнати.
Треба знати те, як предки
На землi цiй колись жили,
Як грудьми своїми
Заступали, боронили,
Як невпинно працювали,
І боролися завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа i багата.
Хай не буде нi одної
Української дитини,
Що не вмiла б розказати
Про минуле України .

Коло Києва чи Львова —
Де приїду — вдома всюди,
де поступлю — рiдна мова,
де погляну — рiднi люди.
Роботящi пiдгiрянцi,
Як вогонь, палкi гуцули,
І смiливiї кубанцi,
Що ще Сiчi не забули,
І розважнi подоляни,
І полтавцi — солов”їнi,
Бойки, лемки, волиняни —
Все ото брати однiї.
Бо вiд Сяну до Кавказу
На степах чи полонинi,
Тризуб має до приказу
І прапори жовто — синi.
Пісня Тіни Кароль Україна це я
Ведучі: Ми живемо в гарній , квітучій країні, яка має горде наймення – Україна. А кожна держава має свої державні символи. Слайд 28
 Державний прапор України синьо – жовтого кольору.   Постанову про Держав­ний прапор України прийнятий  28 січня 1992 p
Синій колір – колір неба, води, миру, жовтий колір –колір життя, сонця, пшеничного поля.
Учениця: Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Прапор - це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє небо, жовте — жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським в України

Слайд 29.
Ведучий:Державний герб України – золотий тризуб на блакитному тлі, який символізує триєдність людини, родини, нації.
Учень:Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли,ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.

Слайд 30.
Ведуча:Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.  У недалекому минулому за  її виконання, поширення можна було тяжко поплатитися. Цей вірш був заборонений, але згодом пісня знову зазвучала і   стала державним гімном України.
Учень:Наш гімн є символом держави -
Лунає він над світом дзвінко.
Вклонімось Україні вірно,
Будемо гідні  її слави.

Гімн
Слова палкі, мелодія врочиста...
Державний Гімн ми знаємо
усі.
Для кожного села, містечка, міста
   Це клич один з мільйонів голосів.
   Це наша клятва, заповідь священна,
   Хай чують друзі й вороги,
   Що Україна вічна, незнищенна,
   Від неї ясне світло навкруги.


Слайд 31.
Ведуча:Державна мова України – співоча, солов’їна, ніжна. Вона радує серце, наповнює душу, збагачує розум.
Учень:Мова рідна моя – ти, як сонце ясне!
Бо слова твої серце уміють зігріти,
Приголубити , втішити можеш одна.
Мово рідна! Ну як нам тебе не любити.

Учень: Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
« Зустрічайте , Воскресіння день! Віднині
Навік – віки Україні вільній бути!»
Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подоллі,
На майдані, на Софійськім з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
Україно, нездоланна віща мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити й не вмирати,
Бути світові як захист і окраса.

Учениця: Україно! Ти для мене диво!
                  І нехай пливе за роком рік
                  Буду, мамо, горда і вродлива,
                  З тебе дивуватися повік.

Учень: Одійдете, недруги лукаві!
             Друзі, зачекайте на путі!
             Маю я святе синівське право
             З матір’ю побуть на самоті
             Україно ! Ти моя молитво,
             Ти моя розлука вікова….
             Гомонить над світом люта битва
             За своє життя, твої права.

Учениця:Мамо роду і народу,
                  Подивись, твої сини
                   Вже посіяли Свободу
                   Вже колосяться лани.

Учень:Дозріває, буде віно,
              І святої волі час.
              Україно, Україно,
              Ми для тебе , ти для нас.

Учень: В домі твоя правда,
             Твій закон і заповіт.
             Будеш, Мамо, будеш, Ладо,
              Поки сонце, поки світ!
Дівчинка – Україна:
Встала мати – Україна –Сонце засвітило,
Пробудилася народна,незнищенна сила.
Сотні літ нас розпинали,та не побороли,
Бо не вмерла Україна і не вмре ніколи.
Слава  тобі, Україно, невмируща слава,
Да святиться твоя воля і твоя держава.
Слава тобі, Україно, від роду до роду,
Як накажеш, ми поляжем за твою свободу.

Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став “живий ланцюг” між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників: «Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи».
Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Винятково важливим політико-правовим чинником на цьому шляху стали результати загальноукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, в ході якого за підтвердження Акта проголошення незалежності України висловилося 90,92 % виборців.
День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня – день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.
Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: «Це така дата, що її виучуватибудуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як датаХрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова стали справді пророчими.
           22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді під орудою Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори (за що хлопців ув'язнили в радянському концтаборі).
    Слайд 32.  
   22 січня 1978 р. на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша.
      
 Слайд 33
  22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши “живий ланцюг” від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності. . Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.

Слайд 34. Пісня Т. Петриненка «Україна, Україна»


Вікторина Слайд 35.
1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.
(Тризуб)
   2. Коли було прийнято постанову про Держав­ний прапор України і якого він кольору?
        (28 січня 1992 p., жовто-блакитний)
     3Як називається Гімн України?
(«Ще не вмерла Україна»)
    4. Хто є автором слів Гімну України?
(Павло Чубинський)
   5.  Назвіть український Національний герб.
                                                          (Тризуб)
6. Назвіть найбільшу святиню українського на­роду в музичній символіці.
               (Гімн)
7. Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном.
(Михайло Вербицький)
8. Назвіть пісні, які виконують як Гімн Ук­раїни.
(«Ой, у лузі червона калина», «Боже великий, єдиний..,»)

Слайд 36
Учениця: Бо родитись українцем –
Це велика честь і слава,
Рідний край свій полюбити –
Найважливіша з усіх справа.

Учениця:Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку нині,
Вчитись так, щоб набуті знання
Пригодились моїй Батьківщині.
Присягаєм наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати І для нього жити.

Учениця: Присягаєм рідну віру
Завжди визнавати,
По вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.

Учениця: Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде!
Так наша доля процвіте.

Учениця:Будь, Україно, сильна, могуча,
Будь нам по вічні часи.
В мирі ласкава,
В бою , як туча,
Всім нам добро принеси.
Благослови наші води,
Гори, ліси і поля.
Хай серед вольних народів
Слава заблисне твоя!

Учень . Ми Українці від Тараса,
Мазепи й Сковороди...
Було сліз більше, ніж води.
Нас голодом не раз морили,
І в очі населяли страх.
Ой наші мовчазні могили:
Куди не глянь — по всіх світах....

Учень .Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Живи та міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів!
Любіть Україну, злотосяйну і вічну,
Любіть Україну, всім серцем любіть.
Учень . У день її народження не свічку –
Серця без коливання запаліть.
Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама, як тато, одна.
Моя Україно!
Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.
Ти совість народу, незгасна зоря,
Живи й процвітай, Україно моя,
Для миру, для щастя, любові й добра.
Слайд 37. Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.  Плекаймо все  що  працює  на ідею  загальнонаціональної  єдності  повсякчас  пам’ятаючи  про  незліченні  жертви  на  вівтар  незалежності, соборності,  державності.
Тож пом’янемо    їх  хвилиною мовчання
Слайд 38
Молюсь за тебе, Україно!
Щодня й щоночі у думках,
Коли ми разом - ми єдині,
Молюсь за кожного із нас.
Я прошу в Тебе, милий Боже,
Щоб мир настав на цій землі,
Щоби серця не зупинялись,
Адже вони ще молоді...
І прошу волі для народу,
Будь-ласка, Боже, збережи
Життя людей і їх свободу,
Будь-ласка, нам допоможи...
Мабуть, в цей час лише молитва
Доречна у моїх рядках,
Я сподіваюсь, що почує 
Мене Господь на небесах, -
І буде мир в моїй країні,
І буде спокій у серцях,
І стане вільна Україна...!!!
Я знаю, - там, на небесах,
Є душі тих, хто вже загинув
У цій жорстокій боротьбі,
Та пам'ять вічна залишилась
У кожній людяній душі.
Молюсь за тебе, Україно,
В молитві сила моїх слів
Молись і ти, бо ми - єдині,
Молись за тисячі життів…
Учень 6. Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

О Боже єдиний, здійсни мою мрію,
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім я ,
В усіх нас одна Батьківщина, одна,
Одна і єдина, як вічна любов,
За неї ще пращури лили свою кров.
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вольній країні ми з вами росли.
За неї Шевченко ще в Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав,
Писав і благав у свого народу,
Щоб він не проспав України свободу
Бо звір стоголовий уже не дрімає,
І пазурі гострі у серце впинає.
Не дай йому, Боже, не дай розірвати,
Не дай, щоби брат йшов війною на брата
Прожени той туман, що укутав усіх,
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,
А більше для щастя нічого не треба.

Слайд 39. Пісня « Молитва»




































































































Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.